Російська імперія як мультикультурний соціум: між асиміляцією та етно-релігійною сегментацією
PDF

Ключові слова

мультикультуралізм
мультикультурне суспільство
Російська імперія
інородці

Як цитувати

BUREHA, Volodymyr. 2020. «Російська імперія як мультикультурний соціум: між асиміляцією та етно-релігійною сегментацією». Богословські роздуми: Східноєвропейський журнал богослов’я 18 (2):90-105. https://doi.org/10.29357/2521-179X.2020.v18.2.5.

Анотація

В статті аналізується політика уряду Російської імперії по відношенню до різних етно-релігійних спільнот у ХVIII – на початку ХХ ст. Офіційна ідеологія представляла тоді Російську імперію моноетнічною державою, в якій існують національні меншини, які чисельно суттєво поступаються титульній нації. Титульною нацією в Російській імперії офіційно вважався «російський народ», до складу якого включали не тільки росіян, але й українців та білорусів. Перспектива визнання українців та білорусів окремими націями розглядалася урядом як загроза внутрішній міцності держави. Тому розвиток української національної культури в Російській імперії завжди розглядали в політичному контексті. Звідси походили суворі обмеження для українського національного руху.
Спираючись на класифікацію Йорана Тернборна, автор показує, що Російська імперія була досучасним мультикультурним суспільством. Однак, підхід уряду до різних «інокультурних» спільнот був надзвичайно неоднорідним. Автор розглядає національно-культурну політику російського уряду по відношенню до Великого князівства Фінляндського, Царства Польського, Прибалтійських губерній, Середньої Азії, Кавказького краю. Особливу увагу приділено статусу так званих «інородців». До цієї категорії в Російській імперії відносили насамперед, корінні племена Сибіру, чукчів, калмиків, киргизів, кочівників Середньої Азії та Північного Кавказу, а також євреїв. Автор показує, що стратегічною метою уряду завжди було формування російської політичної нації, тобто багатонаціональної та багатокультурної спільноти, яка була б віддана правлячій династії та усвідомлювала себе єдиним політичним цілим. Досягнення цієї мети передбачало надання різного ступеня національно-культурної або навіть політичної автономії різним групам громадя

https://doi.org/10.29357/2521-179X.2020.v18.2.5
PDF

Посилання

REFERENCES

Anchabadze, Iurii, Argun Iurii (eds.). Abhazy. [Abkhazians] Moskva, 2012. [in Russian]

Bahturina, Aleksandra. Okrainy Rossiiskoi imperii: gosudarstvennoe upravlenie i natsional’naia politika v gody Pervoi mirovoi voiny (1914–1917) [Outskirts of the Russian Empire: State Administration and National Policy during the First World War (1914-1917)]. Moskva, 2004. [in Russian]

Bobrovnikov, Vladimir. «Chto vyshlo iz proektov sozdaniia v Rossii inorodtsev? (otvet Dzhonu Slokumu iz musul’manskih okrain imperii)». In «Poniatiia o Rossii»: K istoricheskoi semantike imperskogo perioda [“What came out of the proiects of creating inorodtsy in Russia? (response to John Slocum from the Muslim fringes of the empire)». In «Concepts of Russia»: On the historical semantics of the imperial period], t. II, 259–291. Moskva, 2012. [in Russian]

Brazol’, Boris. Tsarstvovanie Nikolaia II (1894-1917) v tsifrah i faktah [The reign of Nicholas II (1894-1917) in figures and facts]. Minsk, 1991. [in Russian]

Galant, Il’ia. Cherta evreiskoi osedlosti [Jewish Pale of Settlement]. Kiev, 1910. [in Russian]

Gammer, Moshe. Shamil’ pravitel’ gosudarstva i ego diplomatiia [Shamil’ – ruler of the state and his diplomacy]. Moskva, 1998. [in Russian]

El’nickii, Konstantin. Inorodtsy Sibiri i sredneaziatskih vladenii Rossii. Etnograficheskie ocherki [ Inorodtsy of Siberia and Central Asian possessions of Russia. Ethnographic essays]. Sankt-Peterburg, 1908. [in Russian]

Efimov, Andrei. Ocherki po istorii missionerstva Russkoi Pravoslavnoi Cerkvi [Essays on the history of missionary work of the Russian Orthodox Church]. Moskva, 2007. [in Russian]

Zakonodatel’stvo Petra I [Legislation of Peter I]. Moskva, 1997. [in Russian]

Kratkie svedeniia po imperii. Raspredelenie naseleniia po glavneishim sosloviiam, veroispovedaniiu, rodnomu iazyku i po nekotorym zaniatiiam [ Brief information on the empire. Distribution of the population by the main estates, religion, native language and some occupations]. Sankt-Peterburg, 1905. [in Russian]

Lemke, Mihail. Epoha tsenzurnyh reform 1859-1865 gg. [The era of censorship reforms 1859-1865] Sankt-Peterburg, 1904. [in Russian]

Miller, Aleksei. «Ukrainskii vopros» v politike vlastei i russkom obshchestvennom mnenii (vtoraia polovina XIX v.) [ The “Ukrainian question” in the policy of the authorities and Russian public opinion (second half of the 19th century)]. Sankt-Peterburg, 2000. [in Russian]

Osmanskaia imperiia. Sistema gosudarstvennogo upravleniia, sotsial’nye i etnoreligioznye problemy [ Ottoman Empire. Public administration system, social and ethno-religious problems]. Moskva, 1986. [in Russian]

Pavlenko, Petr. Shamil’ [Shamil’]. Mahachkala, 1990. [in Russian]

Panchenko, Aleksei, Oleg Stafeev. «Inorodcheskii vopros v diskursah Rossiiskoi imperii: mezhdu potrebnostiami gosudarstva i predstaviteliami obshchestv.» [«The question about Inorodtsy in the discourses of the Russian Empire: between the needs of the state and representatives of societies”]. Vestnik Tomskogo gosudarstvennogo universiteta [Bulletin of Tomsk State University] 436 (2018): 164-174. [in Russian]

Platonov, Aleksandr. Obzor deiatel’nosti Obshchestva vosstanovleniia pravoslavnogo hristianstva na Kavkaze za 1860–1910 gg. [Review of the activities of the Society for the Restoration of Orthodox Christianity in the Caucasus in 1860-1910]. Tiflis, 1910. [in Russian]

Plieva, Zalina. Muridizm – ideologiia Kavkazskoi voiny [ Muridism – the ideology of the Caucasian War]. Vladikavkaz, 2006. [in Russian]

Pyzhikov, Aleksandr (edr.). Administrativno-territorial’noe ustroistvo Rossii. Istoriia i sovremennost’ [ Administrative and territorial structure of Russia. History and modernity]. Moskva, 2003. [in Russian]

Ragimova, Perihanum. «Natsional’naia politika Rossiiskogo pravitel’stva v kontse XIX – nachale XX veka.» [„National policy of the Russian government in the late 19th – early 20th century“] Vestnik Samarskogo gosudarstvennogo universiteta [Bulletin of Samara State University] 5 (2010): 92-101. [in Russian]

Rossiiskoe zakonodatel’stvo X-XX vekov [Russian legislation of the X-XX centuries], vol. 5. Moskva, 1987. [in Russian]

Serdiuk. Anna. «Osobennosti sudoproizvodstva Severnogo Kavkaza v sostave Rossiiskoi imperii v seredine XIX – nachale XX vv.» [“Peculiarities of legal proceedings in the North Caucasus within the Russian Empire in the middle of the XIX – early XX centuries”] Nauka i obrazovanie: hoziaistvo i ekonomika; predprinimatel’stvo; pravo i upravlenie [Science and Education: Economy and Economics; entrepreneurship; law and administration] 14 (2012): 150-153. [in Russian]

Terborn, Gioran. «Mul’tikul’turnye obshchestva» [“Multicultural societies”] Sociologicheskoe obozrenie [Sociological Review] 1 (2001): 50-67. [in Russian]

Ulozhenie o nakazaniiah ugolovnyh i ispravitel’nyh 1885 goda. Izdano prof. Imperatorskogo uchilishcha pravovedeniia N. S. Tagancevym. [Code of 1885 on penal and correctional punishments. Published by prof. Imperial Shchool of Jurisprudence N.S. Tagantsev] Sankt-Peterburg, 1886. [in Russian]

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Авторське право (c) 2020 Volodymyr Bureha